• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Виховна робота
  • Виховна година «Подорож до світу маленьких казок В.О. Сухомлинського»

Виховна година

«Подорож до світу маленьких казок В.О. Сухомлинського»

Підготувала

Вчитель початкових класів

Боць Людмила Петрвіна

Подорож до світу маленьких казок В.О. Сухомлинського

Мета: Ознайомити учнів із біографією В. О. Сухомлинського; формуватиуявлення про доброту, чуйність і уважність; вчити спостерігати, робити висновки; розвивати діалогічне та монологічне мовлення; виховувати любов до батьків, до рідного краю, до праці.
Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, плакати, вислови В.О. Сухомлинського, виставка книжок, квіти.
Хід уроку
Добрий день, дорогі діти! Сьогодні ми з вами зібралися тут, щоб познайомитися з жит­тєвою стежиною великого душею і талантом учите­ля, закоханого в дитину, в землю, в мову, народ і його творчість. (1, 2, 3 слайд)
«Ходімо, діти, до школи, - сказав загадковим голо­сом учитель і помандрував у сад вузькою стежиною.
- Так, наша школа буде тут, під голубим небом, на зе­леній травичці, під гіллястою грушею. Скиньмо ось тут черевички і підемо босі, як звикли ви бігати ціле літо...» (4, 5 слайд)
- Жив на світі педагог, учений, письменник Василь Олександрович Сухомлинський. Він дуже любив дітей і написав для них багато-багато оповідань та казок про ласкаве сонечко та м'яку травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю. (6, 7 слайд)
Він писав казки про доброту, бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоб ви, діти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб мали тата і маму, рідну домівку, нашу велику і прекрасну Батьківщину з її широкими лугами, густими лісами, безмежними ланами. Сьогодні ми свій урок присвячуємо творчості В.О. Сухомлинського, і тема його - «Людина починається з добра» за казками цього письменника. (8слайд)
Біографія В.О. Сухомлинського.
Настя (9 слайд) Народився В.О. Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в селі Василівка Онуфріївського району, Кіровоградської області у незаможній сім'ї. До революції батько Олександр Омелянович Сухомлинський працював за наймом як тесляр і столяр у поміщиків та окремих селянських господарствах. Мати - Оксана Юдіна, працювала в колгоспі. В їхній сім'ї, крім Василя, було ще троє дітей - Іван, Сергій та Меланія. Всі вони стали вчителями.
(10 слайд) Закінчивши навчання в семирічній школі, де був одним з найкращих учнів, улітку 1934 р. вступив до Кременчуцького педагогічного інституту і став студентом факультету мови і літератури, але через хворобу у 1935 р. припинив навчання у ВУЗІ і сімнадцятирічним юнаком розпочав свою педагогічну роботу.
Саша Протягом 1935-1938 рр. він викладає українську мову і літературу у школі. Потім продовжує навчання у Полтавському педагогічному інституті (заочно).
У 1941 р. був призваний до лав Радянської Армії.
У 1942 р. був тяжко поранений. (11 слайд)
У 1942-1944 рр. працює директором середньої школи і вчителем російської мови і літератури у селищі. Навесні 1944 р. з дружиною до України, на свою Батьківщину, в Онуфріївський район. Працює чотири роки завідувачем районного відділу освіти. А в 1948 р. за власним проханням стає директором Павлиської середньої школи. Цією школою він керував до кінця свого життя. 23 роки життя в Павлиші стали найпліднішими. (12 слайд)
На найвищий щабель своєї творчості В. О. Сухомлинський піднявся в 60-і роки. Саме в ці роки він написав свої найкращі книжки, статті, художні твори для дітей. (13, 14 слайд)
Не раз був нагороджений орденами і медалями за свою плідну працю.
Володимир 2 вересня 1970 р. перестало битися серце В. О. Сухомлинського. (15слайд)
Він прожив 52 роки. Але фізична смерть не поклала край життю його творчих надбань. І тому ми сьогодні зупинимось на одній зі сходинок багатогранної творчості вчителя-педагога В. О. Сухомлинського - казках. Розглянемо казки видатного педагога про добро і чуйність до людей. Адже тема нашого уроку так і звучить: «Людина починається з добра».
Перше правило:
(16 слайд)«Будь добрим і чуйним до людей.. Допомагай слабким і товаришу в біді». Вчитель. Зараз я вам загадаю загадки, відгадки будуть головними героями тих казок, які ви зараз почуєте.
Гострі кігті має
- В подушки ховає,
Лазить все на плотик,
- А зоветься... (котик).
Пара довгих вушок,
Сіренький кожушок,
Скорий побігайчик,
- А зоветься... (зайчик).
В лісі є кравець чудовий:
Шиє звірям він обнови.
Для ведмедів - кожушки,
Для лисички - сорочки,
Для куничок - рукавички,
А для білочок - спіднички.
Зайцю - валянки на лапки,
І собі пошив піджак,
Хто кравець такий? (їжак)
Вчитель.(17 слайд)Послухайте казку В. О. Сухомлинського «Як здивувався Мурко».
Як здивувався Мурко
Був собі у бабусі старий-престарий кіт Мурко. Лежить Мурко проти сонця, гріється. Заплющивши очі, спить, поклав голову на лапки. Тільки хвостиком махає, мух відганяє. На подвір’ї ходило курча. Воно відбилося від квочки й жалібно пищало. Побачивши кота, замовкло. Підійшло тихенько до нього, притулилося й очі закрило. Тепло йому біля котового кожушка Мурко відчув, що до нього хтось притуляється. Розплющив очі – курча. І здивувався: та й сміливе ж яке! Дивиться Мурко на курча, дивується й не знає, що йому робити. Чи налякати курча, щоб утекло, чи хай собі гріється?
- Чому Мурко здивувався? Чи правильний його вчинок?
Послухайте ще казку (18 слайд)
«Зайчик і горобина» .
Засипало снігом землю. Нема чого їсти зайчикові. Побачив зайчик червоні ягоди на горобині. Бігає навколо дерева, а ягоди — високо. Просить зайчик: «Дай мені, горобино, одне гроно ягідок».
А горобина й каже: «Попроси вітра, він і відірве».
Попросив зайчик вітра. Прилетів вітер, гойдає, трусить горобину. Відірвалося гроно червоних ягід, упало на сніг. їсть зайчик ягоди, дякує вітрові.
- Хто в цій казці пожалів зайчика?
- Чого навчає вас ця казка? (Допомагати в біді).
Вчитель. От ми повинні запам’ятати, що добра людина потрібна всім.
У В.О.Сухомлинського є ще казки і про маму.
(19 слайд)Друге правило:
«Поважай та шануй батька й матір».
(20 слайд)Читання казки «Яблуко в осінньому саду»
Яблуко в осінньому саду (оповідання)
Пізньої осені маленькі близнятка Оля й Ніна гуляли в яблуневому саду. Був тихий сонячний день. Майже все листя з яблунь опало і шурхотіло під ногами. Тільки де-не-де на деревах залишилося пожовкле листячко. Дівчатка підійшли до великої яблуні. Поруч із жовтим листком вони побачили на гілці велике рожеве яблуко.
Оля й Ніна аж скрикнули від радості.
– Як воно тут збереглося? – з подивом запитала Оля.
– Зараз ми його зірвемо, – сказала Ніна і зірвала яблуко.
Кожній хотілося потримати його в руках. Олі хотілося, щоб яблуко дісталось їй, але вона соромилась висловити це бажання, а тому сказала сестрі:
– Хай тобі буде яблуко, Ніно…
Ніні хотілося, щоб яблуко дісталося їй, але вона соромилась зізнатися в цьому. Ніна сказала:
– Хай тобі буде яблуко, Олю…
Яблуко переходило з рук в руки, дівчатка не могли дійти згоди. Та ось їм обом сяйнула одна і та ж думка: вони прибігли до мами радісні, схвильовані. Віддали їй яблуко. В маминих очах сяяла радість. Мама розрізала яблуко й дала дівчаткам по половинці.
- Чи любили дівчатка свою маму?
- З чого це видно?
Вчитель.(21 слайд)А тепер послухайте казку про любов семи дочок до своєї матері. (Діти читають казку в особах «Сьома дочка» з «Чистої криниці»).
Сьома дочка (казка)
Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина. А син жив далеко-далеко. Повернулася додому аж через місяць. Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучили за матір’ю.
- Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, – сказала перша дочка.
- Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, – промовила друга дочка.
- Я плакала за тобою, як маленьке пташеня за пташкою, – сказала третя.
- Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, – щебетала четверта.
- Ти снилась мені, як троянді сниться краплина роси, – промовила п’ята.
- Я виглядала тебе, як вишневий садочок виглядає соловейка, – сказала шоста.
А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі взуття і принесла їй в мисці теплої води – помити ноги.
- Яка з семи дочок найбільше любила свою маму? Чому ви так думаєте?
(22 слайд)Третє правило:
«Усі блага і радощі життя створюються працею. Без праці не можна чесно жити». «Навчання - твоя перша праця».
Вчитель. Послухайте казку.
Казка перша «Борщ із скибкою свіжого хліба» («Чиста криниця». Читає учень).
Борщ зі скибкою свіжого хліба В однієї матері було два сини - Працьовитий і Ледачий. Одного разу поїхав Працьовитий у поле - землю орати, а Ледачийпішов у садок під грушею лежати… Мати думає: «Що б його смачне на обід синам зварити?» Зварила борщу зі свіжою капустою, зі сметаною, з кропом і буря­ками. А до борщу спекла хліба свіжого, пахучого.Сіла мати біля столу, чекає синів. Ось уже й сонце стало на вечірньому прузі, а Працьовитого немає. Ледачому вже під гру­шею не лежиться, хочеться їсти, та знає, що обідати мати дає обом разом. Ось і приїхав Працьовитий. Умився, перевдягнувся, сів за стіл, і Ледачий сів.Насипала мати дві миски борщу, нарізала хліба. Запахло в хаті борщем і свіжим хлібом, їсть Працьовитий та дякує матері:
- Ой, смачного ж ви борщу наварили! Виїв Працьовитий миску й ще попросив. А Ледачий з’їв одну ложку - скривився - зажурився, а як третю з’їв, - на стіл схи­лився, ложку поклав і питає матері:
- Мамо, чого це борщ такий недобрий?
- Їдь, сину, завтра в поле, - каже мати, - то й борщ буде добрий, і хліб пахучий буде…
- Чому ледареві був борщ несмачний? Що йому порадила мати?
Казка друга «Чому мама так хвалить?» (В. О. Сухомлинський «Пшеничний колосок». Читає учениця).
«Чому мама так хвалить?»
Пішла мама на роботу, а вдома залишилася шестирічна Люда. Вона ще не ходить до школи. Мама загадала Люді у хаті прибрати і квіти полити. Люда прибрала і квіти полила. А потім думає: „Зварю-но я борщу. Мама прийде з роботи втомлена. Хай відпочине”. Зварила Люда борщ, покуштувала. Борщ несмачний… Оце мама сваритиме! Прийшла мама з роботи. Здивувалася, що Люда варила страву. Насипала борщу, їсть і хвалить: – Ой смачного ж ти борщу зварила, дочко! Люді ніяково слухати ці слова. Адже вона куштувала борщ – він несмачний. Думає Люда: „Чому ж мама так мене хвалить?”
- Що не зрозуміла дівчинка?
- Чому мама її хвалила? (23 слайд)
- Що навчають нас твори В. О. Сухомлинського?
Вчитель. «Люби рідний край і все, що тебе оточує» - так ми назвемо казки, які зараз розглянемо. (Вірш «Журавлі» за мотивами казки В. О. Сухомлинського «Що найтяжче журавлям»).
Аня Сумують, тужать журавлі
В осіннім небі батьківщини,
Бо їх від рідної землі
Женуть морози й хуртовини.
Доменіка Але чого ж їм сумувать?
Вони летять до сонця, літа,
Привітно будуть зустрічать їх теплий Ніл, яскраві квіти.
Сергій А може, тяжкая дорога
Лякає наших журавлів?
Ні, зовсім інша в них тривога,
Тому вони такі сумні.
Мирослав Найтяжче їм далеко жити
В чужій, нерідній стороні
І за берізками тужити,
Чекаючи весняних днів.
Вчитель. Послухайте казку «Лелеки прилетіли» («Чиста криниця». Читає вчитель). Лелеки прилетіли
Мама каже:
- Лелеки прилетіли, на крилах ключик від сонця при­несли. Відмикають тим ключиком великі золоті ворота, і сонце піднімається все вище й вище в небо. Розбуджує Дужі Громи в ярах. Прокидаються Дужі Громи, клекотять у хмарах, граються блискавками. Ось що приносять вес­ною лелеки. Вони живуть парами, мостять гнізда на хатах і повітках.
- Де живе лелека - там щастя живе, - каже бабуся. -Бо лелека - сонячний птах. Він зустрічає сонце вранці й проводжає його на спочинок увечері. На зорі лелеки під­німаються з гнізда й злітають високо в небо. Там радісно клекочуть - вітають сонце. А ввечері стоять над гніздом і дивляться на захід…
- Чому бабуся сказала, що лелека - сонячний птах?
- Як лелеки прощаються зі своєю батьківщиною?
Отже, ми повинні теж любити свій край і свою рідну домівку.
Вчитель. Давайте згадаємо казки, які щойно прочитали, відповівши на запитання. Запитання до класу:
1. В якій казці кіт гріє курча? («Як здивувався Мурко»)
2. В якій казці мама хвалить дівчинку за смачний борщ? («Чому мама так хвалить»)
3. Під яким деревом стояв зайчик і просив стиглих ягід? («Заєць і горобина»)
4. В якій казці розповідається про найдобрішу дочку? («Сьома дочка»)
5. В якій казці лелеки прощаються з Україною? («Лелеки прилетіли»)
6. В якій казці сестри принесли яблуко для мами? («Яблуко в осінньому саду»)
Олег Сьогодні на уроці ми навчилися як гарними нам буть,
Щоб ми казки ці знали
І завжди пам'ятали,
Людьми росли старанними і добрими були.
Коли ти будеш добрим,
Про тебе люди скажуть, добре слово
Ніколи не забудуть про ввічливість твою,
У школі і удома усім давно відомо,
Що добрих не народжують, а добрим стають.
Вчитель.Казки - це дитинство людства і його мудрість. Читайте і слухайте казки, легенди, пісні, прислів’я, приказки. Вивчайте казки, переказуйте. Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують синів і дочок нашої землі, нашого народу, вчать, як треба по правді жити.
Вчитель. Так, людина починається з добра - до батька й матері, дідуся і бабусі, до рідної землі, до рослин і тварин. Добро - найголовніша риса характеру кожної людини. Отож, вам моє побажання: щоб краплину людської доброти ви пронесли через усе своє життя, щоб зло покинуло вашу душу, а натомість щоб завжди в ній панувало добро і совість.
(24 слайд)Людина починається з добра.
(25 слайд)Сказав мудрець: - Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра
Л. Забашта
Вчитель. Послухайте вірш Григорія Орла «Шана педагогу-творцю».
Богдан Хто він - педагог-творець?
Вересень квіти зібрав
Скрізь, де вони пломеніли.
Тихо пройшов і поклав їх на високій могилі.
Вадим В ній Сухомлинський лежить
- Вчитель народний по праву.
Як нам його не любить?!
Він наша гордість і слава.
Назар Вчитель, герой і поет,
З серцем палаючим Данко,
Справжній поет-гуманіст
Щастя творив до останку.
Богдан Світлі ідеї його
Вічні, як води Дніпрові,
Наш видатний педагог
Повен добра і любові.
Назар Дітям життя присвятив,
Все їм віддав без вагання.
Він їх безмежно любив,
Знав їх сердець поривання.
Доменіка В спадщину нам залишив
Чисті джерела науки.
Нас з тих джерел напоїв
Духом надмірно високим.
Настя Він залишив назавжди
Слід після себе у світі,
Слід той не зможуть змести
Сиві і славні століття.
Саша Шану творцю віддає
Юних творців покоління,
Як в Сухомлинського, є
В нього талант і горіння.
Аня В школах дитинство дзвенить
Щастям яскравим, як спалах,
Вересень тихо бринить
Росами срібними в травах.
(26 слайд) Вчитель. Ось і закінчилася наша подорож у країну казки, яку створив В.О. Сухомлинський.
(27 слайд) Читайте, слухайте його казки та пам’ятайте про великого педагога.
(28 слайд)
Кiлькiсть переглядiв: 4130

Коментарi